Писати вірші починають лиш одні,
Що з музою залишились самі.
Десь зрідка хтось один, чи два напише
Коханню велич він припише
Хвалитимуть її слова
Чорнило лється мов з краника вода
Папір шепоче, він дух лоскоче
Такі солодкі ті слова
Не всі повірять, таке життя
Кохання смерть, комусь вода
Комусь десь щастя доленосить
Когось можливо й горем проклена
Поет слова в папір запише
Він пам'ять для закоханих залише
А декому лиш буде біль
Для когось це руїни мрій