Знайшов я вихід з підземелля,
Забув я тінь, яку боявся,
Зажили рани всі на серці,
І я з колін знов підійнявся.
Ще не вдихнув у груди щастя,
Ще не злетів я на вершину,
Та свій похід я роздивився,
Й забув, як ту лиху годину.
Я оглядатися не буду,
Я знайду вітер десь у полі,
І понесусь на ньому сміло,
Шукати кращої я долі.
Шукайте щиро і знайдете,
Просіться, стукайте, чекайте,
І просто вірно до безтями,
Кохайте, крепко так кохайте...