Коли настане та сумна година
І сонечко за обрієм зайде,
Тоді до Тебе мила я прилину
Високо в синім небі журавлем.
Або весною зацвіту барвінком
Я під твоїм заквітчаним вікном, А може упаду на твої коси
Я теплим, літнім, сонячним дощом.
Можливо у січневий день, зимовий,
Я намалюю квіти на вікні,
І подихом холодним і морозним,
Я витру твої сльози на лиці...
A як біда враз над тобою встане
Я буйним вітром її розжену.
Туманом обніму Тебе за плечі,
Веселкою розкажу як люблю...
Гарно ! 
