Тише, тише, милая Шарлотта (с)
Тихше,
Тихше,
Тихше
Пані
Сірі миші
На екрані
Хати кришить
Чорт на крані
Їдуть криши,
Ниють рани
Пані,
Пані,
Пані,
Пані..
Ваші війська ситі й п’яні,
Пан з коханкой – в Закопане,
Вщент загинули тюльпани.
Мовчки,
Мовчки,
Мовчки,
Люба,
Бо на Очки
Ляже плюмбум
Бо всі ночі
Вип’ють «клюби»
Пси захочуть
Брати шлюби
Спи, коханка із коханок
Жертва темних забаганок
Він ступає вже на ганок
Де той півень і світанок…
Грюкотить у підвіконня.
Позаховані ікони,
Стерті Божії закони.
Варто
Варто
Постіль стлати
Вашу варту
Не приспати
Прийде з жартом
Волохатий
Наречений покохатись….
Дуже цікавий вірш! Є в ньому якась чисто ренесансна витонченість і замріяність. І легкий містицизм. Дуже сподобалось! Тільки опечатки трохи псують враження. Я маю на увазі слова: "миші", "божії", "з коханкою". З повагою!
Fragola відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую) Перші дві виправила, а скорочені закінчення у віршах дозволяються)