Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: Дозволь мені бути слабкою - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ліоліна, 02.01.2014 - 12:32
Сильна жінка вміє все - і любити, і прощати, і тягти, як віл, на слабких плечах тягар повсякденності. А Ви така- світла і сильна. Дай Вам, Боже, радості багато і сильних захисників поруч.
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогенька Ліоліна, цей вірш написаний у Болоньї (Італія). Той період був справді з надривом. Я щиро вдячна за візит і такі дорогі світлі слова. Щасливого Різдва, щедрої радості і Божого добра! olesyav, 27.12.2012 - 21:13
Сильно, правдиво, мудро. Ви - сильна. Це з першого погляду видно. А ще - добра і осяйна. Такі приємні враження від нашої зустрічі, Світаночку!Хай Ваша сила творить добрі дива! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олесенько! І я щиро тішуся нашою зустріччю! Хай Новий рік дарує їх ще багато! Бажаю щедрого, доброго, натненного 2013 року!
ГАЛИНА КОРИЗМА, 07.12.2012 - 01:31
Хай Господь дарує тобі сили, Оксанко!!! Ми жінки сильні і вольові Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорога Галинко. Це один із перших творів, який написала у Італії. Час загартував!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам за щирість коментарів та уваги!!!
Тамара Васильєва, 06.11.2012 - 22:06
Господи! Як же хочеться іноді стати слабкою...Та випробування роблять жінку сильнішою.
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ ЩИРО! Сильнішаєм-сильнішаєм, а сили чомусь бракне....
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Воно й чоловіче заробітчанство дуже важке (!), просто наше жіноче, вірніше материне, більш плаксиве. Хоча кожен дуже індивідуальний у своєму заробітчанстві: і причини виїзду і повернення... Найстрашніше, коли перестають чекати. Я ж дякую, Богу, за те золоте чекання і листи... Спасибі Вам щире! Лариса Омельченко, 18.03.2012 - 22:00
Оксано, перша строфа особливо сподобалася, бо відчуваю так само! Сильні емоції, сильні і щирі.
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ці слова - мені сильна підтримка! Сильна! ДЯКУЮ ЩИРО-ЩИРО!!!
Адель Станіславська, 17.03.2012 - 00:30
Цей вірш уже є викладений на цьому сайті, пані Оксано. То я вам дякую, за такий сердечний відгук і за співзвучність душі.
Адель Станіславська, 16.03.2012 - 15:28
Нелегка ноша це–жіноча доля. У неї смак солоної сльози. Мов у тюрмі, хоч ніби і на волі... Молюся, дивлячись на образи і все питаю Господа, питаю: Навіщо, Боже, нащо так, чому предрік Ти жінці у Едемськім Раї, Щоби корилася вона йому? Чому лиш жінку Ти скарав так тяжко – вчинив її рабинею раба... Вона згрішила, так, згрішила важко, Але ж і він удався до гріха. Чому Ти, Боже, не ділив нарівно, Щоби і він частину мук узяв?.. ...Прости, мій Боже, вибач мя невірну. Ти краще знав - кому, і що давав. Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яка глибока поезія-роздум!викладайте її обов"язково як окремий твір! Чудово!!! я вдячна за таку глибину нашої правди!!! І будьмо надміру Чарівними!!! Сердечно дякую! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як мило! Дякую щиро! Бажаю чарівної жіночості на землі!
olya lakhotsky, 05.02.2012 - 19:06
а цей вірш дуже з моїми "пташками" перегукується. Знайоме відчуття...
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленько! дійсно перегук є: головне обоє прагнемо неба!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно. Дякую щиро-щиро.
Д З В О Н А Р, 01.02.2012 - 19:18
Та жінки завжди свою "слабкість", хочуть обернути своєю силою... Таку вже "комедію" створила природа і нічого тут не зробиш... Чи Ви хочете , щоб Бог перобив Вас на мужчину?.. Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хіба в наступному житті... Рада, що надихнула Вас на гумор! Тетяна Луківська, 01.02.2012 - 17:42
Дозволь мені жити,Невже тільки грати?-- В корінь дивитесь, бо не раз так стогнала і моя душа. Дякую за слова Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Тетянко, за дорогі наші жіночні слова!Рада таким гарним відвідинам! |
|
|