вона сидить в куточку...
вона сидить і помирає..
і хто повз неї не пройде
її ніхто не помічає
вона сидить і сльози льє
душа самотня, у відчаї
але ніхто... ніхто цього не помічає
молитись Богові вона не може
бо сором їй не дозволяє
душа без сили, просто помирає
кричала, доки вистачило сил
а потім все, вже просто тихий шеріт
"допоможіть мені, допоможіть"
у відповідь їй тільки чути ехо
"де ділись друзі? де ж вони?
вони - щасливі
а я ось тут... мов у вогні...
лиш хочу вижити..."
не залишайте тих людей, кому ви дорогі
не примушуйте рідних страждати
більш не буде таких на землі
ви хоч крихту любові їм дайте.
