Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лариса Омельченко: Сім’янин - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Пронюк, 11.03.2012 - 23:47
Ой, якої дивоти (і правдоти!)тут у творі: оце ж треба так тоту стаченість вималювати! Я під величезним враженням!А ту каністру кохання (бомбезну!!!) - треба в музей поетичної винахідливості супер!!! Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой... аж ніяковію, Оксанко! Дякую дуже! Мій батько колись казав, що каністри у теплому приміщенні тримати не можна: можуть зірватися! А наш уявний "музей поетичний" - напевне, аж гарячий від наших всіляких ідей... Дякую ще раз, радію!
Ярослав Дорожний, 11.03.2012 - 22:44
комусь і чай поїздовий до смаку, і розриваність сімейна є складна...
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, і при цьому ж нелегко, певно, людині...ковтати ті "казенні вагонні" чаї - коли й сім'я йому дорога...
Леся Геник, 11.03.2012 - 22:15
По кісточках і до кісточок! То у Вас неймовірно влучно виходить по ниточці розплутати і, ніби й залишити ті ниточки, але вже біля ніг у витіюватій купці... Захопливо і образи вражають!
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От умієте Ви, Лесю, рецензію написати: так гарно й оригінально "розплутали" мою задумку! Дякую, дякую щиро!
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Чомусь я до свого вигаданого героя - з великою симпатією! І співчуваю йому... Дякую. Таню!
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Та оце вирішила: треба копати, поки... пишеться... Дякую, Юрію, за відвідини!
|
|
|