ЗАДИХАЮСЬ!!! Сьогодні прокинулась і відчула, що мені бракує повітря... Я намагалася вдихнути повними грудьми свіжий кисень, та не відчула полегшення... Я наче риба, яку викинуло хвилею на берег... ЗАДИХАЮСЬ!!! Від сірості!!! Від сірого неба, сірих вулиць, сірих людей...
Раптом серед суцільного сірого кольору засвітився блакиттю клаптик неба. Хочу туди!!! Відчиняю навстіж вікно, піднімаю руки догори... І О ДИВО!!! Я лечу!..Яке надзвичайне відчуття польоту! Яка легкість у всьому тілі! Я піднімаюсь все вище і вище, залишаючи десь там, унизу, цей дволичний світ, світ лицемірства та зрад...Я наближаюсь все блище і блище до чистого і світлого...
відчуття легкості,невагомості, чудове закінчення - світле і гарне, аж самій захотілося політати, залишити всі проблеми там далеко внизу і піднятися в це чисте блакитне небо..., ах...
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий несподіваний перехід від сумбурного настрою до пречудової весняної ейфорії!.. Тільки малесенькі поправочки:двуличний-дволикий і берег-беріг. Чудово передана зміна настрою(це якраз актуально у ранньовесняний період!)
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00