Дощі ідуть тепло зника,
Осіння знов прийшла пора.
Усе яскраве та барвисте
Уносить знов пожовкле листя.
Десь дме осінній вітерець,
Блука стежина навпростець.
А дні летять мов журавлі
В далекі сонячні краї.
І тихо стало навкруги
Здається є один лиш ти.
А все життя то є кіно,
Його я бачу у вікно.
І ринуть спогади мені,
Які були ті літні дні.
Як весело було гуляти,
Й світанки гуртом зустрічати,
Як моря хвилі чарівні
Гойдали в синьому човні,
Як гори – велетні могутні
Ховали світ свій незабутній.
Але це все... Прийшла пора,
Дощі ідуть тепло зника.
