Отак Амур своїми стрілами
Мене й тебе в одне з'єднав.
Зламав усе що будувала.
Розбив усе, що так любила.
Весь світ у тебе помістив,
І час безоднею зробив.
А в тебе в серці дві стріли.
Одна моя...а інша-ні.
Ти не вагаючись обрав.
Життя моє ти обірвав.
І душу знищив, потоптав.
Її любив, мене не знав.
Ось так Амур життя забрав.
