згадай те минуле
прогулянки містом
стежини у квітах
у сонці поля
там все було ніжним квітучим
й барвистим
здається, коханням кипіла земля.
згадай наші жарти,
наш сміх без упину,
солодкі моменти...
тепер їх нема.
ділили з тобою під вечір
кофтину
здавалось, були непотрібні
слова.
ти був справжнім другом,
так,так,дійсно
справжнім
так легко з тобою увесь час
було.
тепер оті спогади душу лиш
дражнять
солодке ж минуле давно
одгуло