Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Порожнеча неба - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська, 12.06.2012 - 01:20
Подружився з весняним дощемПрощавай, самотносте! Нескінченні розмови…===== Інга Хухра, 07.06.2012 - 19:48
Однаково все –Вперед, назад... Подивлюсь "Сто років самотності". Весна миттєва. Навіть верба в час цвітіння Про це сумує… Навіщо сльози людські Коли небо плаче Навіть?... Подружився з весняним дощем Прощавай, самотносте! Нескінченні розмови… Ноші свої намарно Люди несуть по дорозі життя Куди? Навіщо? Ева Зиг, 30.05.2012 - 22:26
))) очень уж мне по душе пришлась неканоничность вашей поэзии, Артур.Одно время серьезно увлекалась японскими твердыми формами, потом, когда докопалась до того, что нужно блюсти не только размерность, но и ударные слоги - бросила это дело, хотя считала и считаю хокку и танка одним из самых удачных воплощений понятия поэзии. И немного с вами поголошу о самотности: Луч Солнца проник В обитель отшельника. Осветил стены. Вдруг стало одиноко На священной Хагуро Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В дни откровенийСедой поэт тумана Сей мир покинул. В горы опять подался Тропинкой откровений. ......................... В последнее время всё же мне больше нравится каноническая форма. А это старые стихи - решил их здесь разместить... Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Саме так, напевно і треба сприймати хокку...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У цьому і є суть японського мистецтва - миті буття. Бо життя цюське - це мить. Саме ця мить. Осьця, що саме зараз....
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тільки вічність не минає. А перед нами вічність....
Валя Савелюк, 29.05.2012 - 07:24
класно! сум... самотність... чому?Подружився з весняним дощем Прощавай, самотносте! Нескінченні розмови… -- затишок, приємне товариство з собою... хіба можлива дружба бажаніша... тихо так, спокійно, мудро і глибоко все у Вас... хокку -- навіть за відстороненістю... споглядальністю... Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! сучасній людині бракує медитативності і спокою. Сучасна людина у вічній гонитві за ілюзіями загубила себе. Я лише спробував цю прогалину заповнити.... Бодай на маленькому кавалку часопростору...
|
|
|