Ти не тут, а я не там.
Між нами тисячі хвилин.
Я приходжу у пусту кімнату,
Ти лягаєш спати один.
Я малюю, щоб втекти від себе,
Та до тебе повертаюся у снах.
Ти читаєш, щоб піднятися до неба,
Мене знаходиш на пожовклих сторінках.
Зранку кава від істерики лікує,
Ввечері коньяк заливає рани,
Сигарета вбиває-рятує,
Музики не дають заснути гами.
Ти десь там, а я ось тут.
Нагадує про нас лише портрет в зеленій рамці.
Та знаю, що колись все ж разом будем –
Ти залишив зубну щітку в мене у склянці…
