Ти помовчи. А я ще трішечки попишу
Ще зіпсую гору паперу
І на підлозі зім яті листки залишу
І знов забуду за собою закрити двері...
В житті не все як на папері...
В житті і я не зовсім Мері...
І ти скажімо так не зовсім ангел
Хоча і тут не все є фарс
І інші дивлячись на нас
Дивуються не раз...
Хоча не дивно , зовсім ні
Ми й дійсно з боку виглядаєм як дурні
Я люблю лише тебе і різну писанину
Ти мабуть більше любиш свою музику й гітару...
Хоча разів п ять за годину
З моєї голови виганяєш хмару.
І ми нагадуємо до болю дивну пару...
Ангел закоханий в гітару
І Мері в якої вічні хмари
Стара квартира, купа зім ятого паперу і гітара
Знаєш ми дійсно трохи дивна пара.