Казковий вечір переплів думки
В обіймах мудрості, забутку й горя.
Я полишу у спадок почуття вини
Й політ фантазій попливе у море.
Закине вітром в буйний океан
Віднесе хвилею подалі мрії
Й потопить в прірві мій кохання план
І я тепер навіки стану вільним.
Безумства край тепер моя сім*я,
Тут всі невидимі, зелено-сірі.
Я тут обрів нарешті спокій снів,
І слізно прошепчу: я вільний!..
12.12.11