Приснилося мені, що йду я в далечінь,
За обрієм манить мерехтіння,
Там видно тіні поколінь,
А слух все ріже шелестіння…
Зашелестів калини кущ,
Хизується червоними плодами.
Десь серед гілок хрущ
Зашелестів тонкими крилами…
До обрію все манить нічний вітер,
А серцю хочеться літать.
Природи застигає витвір,
Та починає тихо вже світать…
Печальні образи ховаються у ночі,
Безслідно тануть, мов і не було,
Спокійно відкриваю очі,
Проснулось заспане село…