жінка , яка любить зелене...
завжди приходить надвечір,
не сприймає (мама філолог)
дієприслівникових речень,
не зважає на мої недоречні
пропозиції, беззаперечність
дитячих бажань і пусті суперечки.
жінка , яка любить зелене...
не вживає обсценних слів,
фаршів, гостроперчених підлив,
маракуї, гуйави і авокадо -
всі ці фру-тропікано з далеких Мальдів,
просякнуті духом трюмів старих кораблів,
турецькі родзинки і чорнослив.
жінка , яка любить зелене...
рідко залишається аж до ночі
(то для мене солодка мука),
читає Джойса, Павича і Памука.
коли я дивлюсь в її абсентові очі,
життя завмирає для мене...
я люблю жінку, яка любить зелене.