Коли всі слова втрачають сенс,
Хочеться зникнути, надовго.
Нікого не бачити, не чути,
Ні про що не думати, все забути.
Просидіти на самоті години,
А може дні, місяці...
Допоки хтось не знайде тебе,
Такого знищеного, зраненого,
Розтоптаного власними мріями.
Допоки цей хтось не навчить
Тебе знову вірити
У життя...світ...людей.
І покаже новий блиск очей
Вірних... Що мов зорі
Сяють для тебе.
І планети радіють, як діти,
Гомонять між собою: "Пора тобі жити!"