Останній лист, написаний тобі,
І я не зраджую собі.
Забуть не можу, ти мовчиш,
І навіть іншим не кричиш
Про світ незвіданий ніким.
Ти перед ким постанеш тим,
Що справді в серці робиш рани?
Хай перекриті будуть крани,
Але ж не може не щастить,
Коли троянда ще цвітить.
Всі білі квіти у блакить
Летять у небо зоревіт.
Наш білий цвіт піде у світ,
Та головне – чи він злетить?