(Пакт №1.Ти можеш писати, як тільки захочеш , а я - коли тільки зможу)
ми замкнули підкови своїх золотих діадем,
непомітно забули про правила і про правила,
перестали вникати у смисли чужих заборон і проблем,
нами править тепер наша слабкість, ми ж вперто вдаємо, що сила.
що було - небуло... затопталось, не знайдеш слідів
ні колишніх новацій, ні нинішніх артефактів.
все пройшло, світ жахнувся...і раптом злиняв і збілів...
залишивши у силі умови не нами підписаних пактів
