Старий альтист став грати лібертанго...
і все завмерло на старій терасі
між стін скляних, між крісел із ротангу,
cвіт розчинився в просторі і часі
так щиро та мелодія звучала,
так трепетно лунали дивні звуки:
чужі надії і чужі печалі,
чиїсь страждання і чиїсь розлуки...
то ніжно , то пронизливо, то строго...
лилася музика із альта струн старого:
плачі вселенські, розпачі,тривоги...
кохання, болі... забуття, дороги...
Так, ніби крила склав небесний ангел...
.......................................................
в старому парку...на старій веранді
між стін скляних, між крісел із ротангу
старий альтист став грати лібертанго.