мій сусід помер учора вдень.
він, мабуть, бву дуже хорошою людиною, якщо Бог забрав його саме в ці тяжкі часи.
лиш церковний дзвін тихо "дзень! дзень!"
бабцю, не голоси.
він розводив квітки і возив їх на базар.
і дозволяв мені обирати найкращі безкоштовно в шкільні свята.
він колись подарує ще квітку, я впевнена, десь з-за хмар.
і світ колись врятує його свята людська простота.
він їздив на старенькому велосипеді.
час від часу зупиняючись, щоб відпочити.
надіюсь, йому не доведеться так довго крутити педалі там, на небі.
у кого ще, як не в Господа про це попросити?
мій сусід помер учора вдень
може, не випадково Бог забрав його в ці тяжкі часи?
ще декілька днів тому , посміхаючись, казала йому : "Добрий день!"
бабцю, будь ласка, не голоси.
він приносив нам смачні духмяні груші
і ми тішилися, ще малі, його солодким дарункам.
Господи, дай упокій його душі,
зігрій її останнім нашим поцілунком.
дай же світу побільше таких людей,
Господи, що на небесах єси.
вбережи від таких непотрібних смертей.
бабцю, не голоси.
мій сусід помер учора вдень.
може, не випадково Бог забрав його в ці тяжкі часи?
І лиш дзвін церковний "дзень! дзень!"
Бабцю, дорогенька, не голоси.
душевна лірика 
