Ти колись підеш назавжди,
Не лишивши мені ані шансу,
Під розбиті мелодії вальсу,
За собою лишивши сліди.
Ти колись підеш назавжди,
Ти до мене забудеш дорогу,
А я знову молитиму Бога,
Й цілуватиму твої сліди.
Ти колись мене лишиш одну,
За собою знов двері зачиниш,
Ти без мене вже не загинеш...
А без тебе – чи я проживу?
Ти колись...А хіба це важливо?
Не сьогодні, не зараз – колись...
Поки зараз – я ще твоя мила...
А у вічному – ми й не клялись.