Давай божеволіти, не зволікати,
крильми надломленими пута зривати,
давай відпускати без жалю й супротиву,
щиро прощати дурощі вдосвіта.
Давай помирати кожного ранку,
до болю стискати руки на ганку,
давай пити каву хмільними ковтками,
дощу не боятись, плакати в парі.
Цей місяць із лишком давай усміхатись -
дай бути щасливою, не оглядатись.
Доки є шанс, ніким не розтрачений,
Давай уникати правди сурової,
Давай цінувати кожен момент,
Доки ми ще говоримо одною мовою.
