ніч - то далеко не найтемніше, що може бути у дні.
день - то далеко не найсвітліше, що може бути у ночі.
жах - то не найстрашніше, що може бути у сні:
гірше, коли ти взагалі не розплющиш очі.
тиша - далеко не найтихіший звук.
часом вона кричить голосно аж до відчаю.
так, що ти ніяк не розірвеш рук
із людиною, котра здається майже іншою.
крик іноді може бути беззвучним,
але від нього болить іще більше,
що аж невільно буваєш колючим
і втікаєш туди, де темніше.
хто ти там, всередині, ніхто не знає напевно.
тобі самому себе розпізнати важко:
на вустах усмішка, а в очах темно,
ти давно вже забув, скільки було тих масок.