Про що думають листочки,
Падаючи вниз згори?
Відпадають як шматочки
З сукні осені вони.
Може собі уявляють,
Що вони птахи й летять?
У свобідному польоті
В світлі сонця миготять.
Може дуже вони хочуть,
Щоб їх вітер підхопив?
І повіз в своїй кареті
До незвіданих країв.
Може так їх спокушає
Блиск осінньої роси,
Що в ранковім світлі сяє,
І є свідченням краси?
Може так їх притягає
Барв багряних килимок,
Який осінь простеляє
Від фантазії й думок?
Може думають листочки,
Що метелики вони?
А кружляють над ставочком -
Є прикрасою води.
Думають собі листочки,
Що танцори є вони.
В шурхітливому таночку
Вниз спускаються згори.
Може вони відчувають,
Що важлива їхня суть?
Бо навкруг все прикрашають,
Барвів світу додають.
Ну а й справді, уявімо,
Яка осінь би була
Без листочків,що пістріють,
Кольорами виграва?