Шум, гамір, крик, зітхання,
Й посеред тиші вереск солов’я.
Влитися в землю старання
Й погляд огидний до хреста,
Сірий небосхил.
Палаюча тростина.
Солодка ніч в обіймах темноти,
Сердечний стукіт в чорному дедероні,
Убиті на землі лежать страхи,
Холодний вітер ловиш ти вустами
І не боїшся вою в темноті.
Повсюду гніт, брехня і похіть,
Із зрадами за руку люди йдуть.
Вони чекають слушної нагоди
Щоб в душі наші вилить ртуть.
Подивляться у очі, скажуть: ”Ти чудова”,
Обернуться- у слід твій наплюють,
І лиш де могила мармурова
Душа і тіло спокій віднайдуть.
