Наспупив імлистий вечір,
Засвітились ліхтарі,
Щоб освітлювати сквери
Аж до ранньої зорі.
У будинках, що дрімають,
Жовті вогники вікон
По одному вмить згасають,
Поринаючи у сон.
А на лавочках у сквері,
Що під кленами стоять,
Парочки такі щасливі
Ніжно й мило гомонять.
По слизькому тротуару
Ковзають, як по льоду,
Світлі відблиски, яскраві
Й розбавляють темноту.
Десь проїхала автівка,
Чути десь веселий сміх,
Задзвонила десь мобілка,
Ось пішов лапатий сніг.
І у темряві імлистій
попри те, що холод й сніг,
Дихаю повітрям чистим,
Перш ніж вкластись на нічліг.
А додому проводжають
Мене жовті ліхтарі.
Легким пухом укривають
Все сніжинки навкруги.
У повітрі пахне свіжість,
Настрій в мене на всі сто!
Ось так завтра в час вечірній
Прогулятись піду знов.