Що я думаю, гадаю?
У вісні не уявляю.
Все можливе й неможливе,
Що стається у житті.
Вітер-смуток,
Дощ і сльози,
Сонце й посмішка
В душі, усе можливо
Якщо серце стукає скоріш.
Щось приходить, а потім йде,
І вертається, й несе
Спалах пристрасті й любові
І безмежних почуттів.
Та з часом воно проходить
Все спиняється і спить.
І чекають серце й сльози
Коли ж вирватись на мить?-
Це тривати може вічність,
Може й декілька годин.
Ніхто незнає скільки квітів
Зів'януло за п'ять хвилин.
Ті квіти, наче ми, дівчата,
Що сходим з розуму завжди
Ми хочем вільного кохання,
Кохання вітру й морських хвиль,
Які несуть у тихе море
Безмежний спалах почуттів!!!