На добрий день,на добрий вечір
Збігає з гір стрімке життя
лягає тягарем на плечі і вже немає вороття.
Іще не схожені стежини
вже не хвилюють не манять
лишень усмішка у дружини
така ж як тому двадцять пять.
Німіють зірванії руки,
здається холод звідусіль,
але злітаються онуки,
немов весняна заметіль.
І так ще хочеться збагнути
моїх веселих забіяк
ще жити хочеться ще бути
щоб не спинявся добрий знак.
На добрий день на добрий вечір...