Знову перегортаю сторінки блокнота,
В обіймах ночі сиджу як мала сирота.
Залишаю третю чашку чаю
Недопитою...як завжди, на краю стола.
Зранку це буде всього-навсього спогадом,
Спробую забути все під дією шоколаду.
Ну от, ще одна сторінка позаду,
Хвилюватися не варто, я дам собі раду.
Пам'ятаю, щоб не плакати, треба сміятися,
І якщо ніхто не гріє - тепло одягатися.
Та й в душі не буду запалювати вогні,
Бачу, нікому не потрібні вони.
В моїй ручці закінчилось чорнило.
Дрібничка. Сама себе роздразнила
Емоціями. Бездумно. Тепер сумна,
Ніхто не бачить, не чує, засинаю одна.
А гріє зараз лише думка, що скоро
Засяє чудова усмішка твоя десь поруч.