Опустився на землю тихий літній той вечір
І нічна прохолода лиш на землю лягля.
Я ішов собі містом, тихо думав про речі
раптом ти біля мене проплила-проплила.
Я не знав твого імені, ти була наче з інею,
Я провів тебе поглядом і навіки в моїм
Серці ти зупинилася і назавжди лишилася
Нездійсненною мрією в світі цім чарівнім.
Все життя я шукаю і не можу забути.
Ти приходиш до мене, але тільки у сні.
А на серці так тяжко, що не можна вернути
Тихий літній той вечір, де зустрілась мені.
***