лягаєш на бокову - подумай -
не варто вставати.
маєш рокову норму любити?
звикай страждати.
графік розписаний - чекай -
до весни ще місяць.
знаєш, вже потрібно вкрай
порушення обітниць.
вийти з себе - посміятись -
дійти хоч згоди.
та що сенсу розпинатись?
в голові негоди.
і з метро чотири виходи -
несила обрати.
а ти хочеш рівно дихати,
зламати грати?
так, це до біса весело -
самому будувати,
подивитись... і зламати
так, це до біса весело -
самому шкодувати
сміятись і страждати...
