Гей, у полі сніг летить,
Падає як срібна вата,
Заліпає очі вмить,
Одягає в білі шати.
Я по поленьку іду,
І тебе шукаю -
Я іду як на біду,
Себе тихо лаю.
Бачу, раптом, дим стоїть,
Свічка мов палає,
Зупинився я на мить:
Хто там позіхає?
Що там в полі за туман?
Що там за колиски?
Розлетиться цей обман
Друзками на тріски?
Я стою, дивлюсь на дим,
Що з будинку в'ється,
Ніс лоскоче їжі плин.
Там музика ллється!
Раптом в полі ніби грім
Миттю прокотився:
І стою я не один -
Бачу: Бог схилився.
Поглядом мене мазнув -
І опала вмить омана:
Будинок двері розпахнув -
Бачу: ти стоїш, кохана.
Бачу посмішку твою,
Твої ясно бачу очі,
Немов чисту воду п'ю!
Невже вийшов я із ночі?
Піднімаю очі вверх -
Нікого там немає,
Прорлітає ніби стерх
Тай серце калатає.