Не привыкайте никогда к любови!
Не соглашайтесь,как бы устали,
чтоб замолчали ваши соловьи
и чтоб цветы прекрасные увяли.
И,главное,не верьте никогда,
что будто всё приходит и уходит.
Да,звёзды меркнут,но одна звезда
по имени Любовь всегда-всегда
обязана гореть на небосводе!
Не привыкайте никогда к любви,
разменивая счастье на привычки,
словно костер на крохотные спички,
не мелочись,а яростно живи!
Не привыкайте никогда к губам,
что будто бы вам издавна знакомы,
как не привыкнешь к солнцу и ветрам
иль ливню средь грохочущего грома!
Да,в мелких чувствах можно вновь и вновь
встречать,терять и снова возвращаться,
но если вдруг вам выпала любовь,
привыкнуть к ней -как обесцветить кровь
иль до копейки проиграться!
Не привыкайте к счастью никогда!
Напротив,светлым озарясь гореньем,
смотрите на любовь свою всегда
с живым и постоянным удивленьем.
Алмаз не подчиняется годам
и никогда не обратится в малость.
Дивитесь же всегда тому,что вам
заслуженно иль нет -судить не нам,
но счастье в мире всё-таки досталось!
И чтоб любви не таяла звезда,
исполнитесь возвышенным искусством:
не позволяйте выдыхаться чувствам,
не привыкайте к счастью никогда.
***
Ніколи не звикайте до любові!
не згоджуйтеся,як би не втомились,
щоб змовкли солов"ї в вашій діброві,
щоби зів"ялі квіти похилились.
І головне -не вірте ви ніколи,
що нібито приходить все й минає.
Нехай тьм"яніють зорі всі навколо,
любов обов"язково хай сіяє!
Ніколи до любові не звикайте,
розмінюючи щастячко на звички,
неначе скирту на жмутки травички;
вогонь палкий на іскри не міняйте!
Хай звичними не стануть ті вуста,
що вам неначе вже давно знайомі,
як не звикаємо до сонця і до грому,
до райдуги,що з хмари вигляда.
В несправжніх прчуттях можливо знову й знов
знаходити,втрачати й повертатись,
але якщо зустрілась вам любов,
до неї звикнути -мов обілити кров,
або до нитки аж програтись.
Не звикайте до щастя ніколи,
навпаки,у сяйві горіння
хай вітає сердець тріпотіння
любов,як сонячнеє коло.
Над діамантами не владний час,
цінуються вони віками.
Дивуйтеся ж завжди,що з вами
щастя,блукаючи світами,
не розминулося й не згас
вогонь зорі,ім"я якій Любов.
І щоб завжди кипіла кров,
не дозволяйте почуттям тьм"яніти.
Хай вдячність допоможе жити
й буденність не полонить вас!
ID:
408684
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 13.03.2013 18:26:22
© дата внесення змiн: 20.03.2013 20:21:03
автор: Забава
Вкажіть причину вашої скарги
|
гарно
