І довші дні, й коротші ночі
Зими минає сивина
Та так безпомічно тріпоче
У грудях серце, бо весна
Солодкий щем, жагу кохання
Із першим подихом тепла
Приносить. Марні сподівання
На глузд й розважливі слова
Не вберегтись. Не врятуватись.
І з віком нам дано знаття
Все що судилось – має статись
Радій цьому. Таке життя …