Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Простіть мене, тітко Євгеніє - ВІРШ

logo
Валентина Ланевич: Простіть мене, тітко Євгеніє - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Простіть мене, тітко Євгеніє

   Крізь віття сосен, крони яких ледь чутно колисав легенький вітерець, тільки подекуди тріскала суха галузка та летіла додолу, проглядало високе синє небо, а хмарки, здавалось, чіплялись верхівок дерев та зависали над ними сторожами кладовищенської тиші.
   Катерина стояла біля могили жінки і вдивлялась у її спокійне, з добрими лагідними очима, обличчя. З вуст зринули слова:
 - Простіть мене, тітко Євгеніє.
   А в пам’яті постало залите сонцем, вкрите зеленим моріжком, подвір’я батьківської хати. Її малолітня донька з таким же малим племінником пташенятами вилетіли з дверей та побігли, розсипаючи радісний сміх, босоніж по соковитій м’якій травичці.
   Вона поспішила за ними. По стежці, спираючись на дерев’яний ціпок, йшла тітка Євгенія. За хвірткою вони і стрінулись.
   Тітка Євгенія запитала, чи бува не знає адреси її сина Степана, адже вона недавно приїхала з Тюмені, де той проживав також. Відповіла, що ні та може згодом дати адресу брата, а той передасть листа її синові.
   Пізніше Катя не раз буде корити себе за те, чому тоді не знайшла відразу часу, щоб пошукати, переписати жінці жменьку таких заповітних тій букв і та пішла ні з чим.
   Хіба могла вона знати, що таке біль материнського серця, яке тривожиться за долю власної дитини. Не знала, не могла знати, що й сама відчує у повній мірі цей нестерпний біль, біль, що обпікатиме їй груди, коли її, уже доросла донька, буде боротись з важкою недугою, а вона, тамуючи сльози, стискатиме у безсиллі руки.
   Що хотіла запитати, сказати синові, що не давало їй спокою, що чуло материнське серце, від якої біди намагалось його вберегти, тітка Євгенія назавжди забрала з собою у вічність. Невдовзі, коли сірі сутінки огорнули собою довкілля, вона померла від серцевого приступу.
   Через роки брати та сестри відшукали Степана. Той мав проблеми зі здоров’ям, а діти, сини, натомість забирали від нього усі його гроші, котрі Степан, свого часу, заробив важкою фізичною працею.
  
04.04.13

ID:  415564
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.04.2013 14:16:05
© дата внесення змiн: 07.03.2022 22:04:55
автор: Валентина Ланевич

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Кайгородова 2
Прочитаний усіма відвідувачами (1721)
В тому числі авторами сайту (28) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Кайгородова 2, 16.03.2016 - 19:28
Наплакалась, читаючи, схожу історію пережила у 90 роки, син був також там на заробітках. Слава Богу - мені допомогли добрі люди... give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...життєві шляхи людські такі непрості і дяка Господу, коли мають в кінцевому результаті добре пристанище... 16 Дякую Вам! 16 give_rose
 
Касьян Благоєв, 23.06.2015 - 22:14
печальною може бути штукою життя чуже. чи й наше...
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а це вже як життєва карта ляже... : girl_sigh Дякую, Касьяне! 22 give_rose
 
OlgaSydoruk, 21.04.2015 - 20:04
12 12 Сумна історія з життя,..як той листок календаря!..Гарно написала! 16 16 17
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...сумна і, головне, що переписати заново її вже неможливо, бо в життєвім шляху вороття не буває, на жаль... 17 Дякую, Олечко! 16 give_rose
 
flo26
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Галино! 16 22 give_rose
 
Мазур Наталя, 11.04.2013 - 12:26
Людська байдужість... Скільки її на світі... І тільки перед могилою на цвинтарі приходить усвідомлення та каяття... give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...чомусь так, коли вже буває запізно... 16 Дякую, Наталю! 22 give_rose
 
Наталя Данилюк, 10.04.2013 - 22:36
Журлива історія...Як часто ми картаємо себе за те, що не допомогли комусь, не підтримали у важкі моменти, не розрадили...І шкодуємо, як правило, тоді, коли вже надто пізно... frown 19 flo32 icon_flower
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...це, ніби, якийсь закон невблаганності... 16 Дякую, Наталочко! 22 give_rose
 
Салтан Николай, 09.04.2013 - 11:03
frown ... сумна історія... в кожного свої цінності... ніхто не знає, що його чекає за поворотом give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...про це і слід нам завжди пам’ятати... 16 Дякую, Миколо! 22 give_rose
 
Калиновий, 06.04.2013 - 16:19
Гарно, зворушливо! give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі! 22 22 give_rose
 
Вразлива, 05.04.2013 - 16:41
Сумно та правдива..Обоятність людська чом розправила крила?Відголоссям розпуки з дерев оті круки, а відгомоном власнії клопоти... 12 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..."відгомоном", що довго кливить луною... Дякую, п. Дануто! flo21
 
irinag, 05.04.2013 - 16:36
Сумно, життєво, щемно до болю 16 flo18
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і біль цей ятрить... 16 Дякую! 22 flo22
 
Сумна історія! 16 give_rose give_rose give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя. 16 Дякую, Люба! 22 give_rose
 
Ірина Кохан, 04.04.2013 - 20:33
Сумно,дуже сумно....
Твір сподобався!!! 16 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інколи сум, чомусь, ступає назирці... 16 Дякую, Іринко! 22 flo21
 
Любов Ігнатова, 04.04.2013 - 17:43
хвилююча розповідь... Сподобалось!
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя не пазли, що розсипались і його, знову, заново не складеш... 16 Дякую, Люба! 22 give_rose
 
Ліоліна, 04.04.2013 - 17:15
Таке чутливе оповідання, Валю! Гірка правда - ми тільки тоді караємося, що не допомогли людині, аж коли її нема... А треба було так трішечки... 17
31 32 friends 16
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а потім і сам не можеш собі пояснити, чому того "трішечки" тобі не вистачило... 16 Дякую, Ліоліно! give_rose friends
 
tatapoli, 04.04.2013 - 15:53
12 16 12
Життєва мініатюра! give_rose
23
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя, на жаль, має різні кольорові забарвлення, від світлого до темного відтінків. 16 Дякую, Танечко! 16 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: