Я скучаю за щастям.
І скучаю з тобою.
Думала - ти моє щастя,
Вийшло, що скучно одною.
Тупа біль, егоїзм,
Недовіра, ненависть, байдужість,
Знищивши весь романтизм,
Включили ігнор в всю потужність.
А я й досі за щастям скучаю…
Літом на морі себе уявляю…
Шлях до мрії постійно шукаю…
Чи в коханні є щастя не знаю…
... кохання у всіх різне і не можна під одну планку відносити його ... в когось без сумнівів - в когось з, в когось зрозуміле - в когось ні, в когось без проблем - в когось з.... це не завжди легкий шлях... можуть бути сумніви ... і мені здається людина, яка думає, зважує і т.д. в принципі повинна мати якісь хоч маленькі, але сумніви... ну, це лише моя субєктивна думка
Замріяна...♫ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... а мені здається, що кохання це щастя в будь-якому випадку - неважливо чи воно розділене чи нерозділене, тут головне сприйняття цього почуття ... звичайно більшість необдумано у нерозділеному коханні впадають у крайності - страждання, біль, сум... і т.д. ... але ж чому не насолодитись цим почуттям, глянути на це з іншої сторони ... є сотні позитивних речей, що нам приносить навіть нерозділене кохання
Замріяна...♫ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Частково я з вами погоджуюся, але що коли нерозділене кахання з протилежної сторони, а ти не можеш розібратися в собі? Просто не знаєш що відчуваєш до людини... Або й зовсім з'являються сумніви щодо щирості почуття?