Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ві Костюк: по-осінньому - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий, 17.04.2013 - 19:44
**** Осінні вірші ****На березі барвистім сидить сумна дівчина, Гортає пожовтілий скуйовджений журнал. А озером хвилястим майнула непомітно, Лишень на мить з‘явилась осіння тінь від хмар. І золотяться клени, палає кущ калини, Розгойдує вітрила осінній вітро-грай. Качки зібрались в стаю, та їй все те байдуже, Вона вже відлетіла на крилах в небокрай. В катренах відшукає епітети грайливі, Згадає насолоду від зустрічі нараз. З‘єднається у кроках пульсацій ендорфіну, Долоні на долоні у пристрасті щораз. А потім розтавання загіркотить у роті, Накотиться сльозами, застрягне між грудей. А він пішов востаннє, не кажучи ні слова, І загубився погляд між безліччю людей. Читає й відлітає, радіє і сумує, Гойдається на хвилях самотніх почуттів. В віршах знаходить простір, знаходить розуміння, Своїх давно вже згаслих пекучих відчуттів... Ві Костюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, і справді, ніби про мене.. фантвстично! Дякую Вам дуже..
|
|
|