Схилився вечір до кінця,
І сонечко зайшло за горизонт,
Та ще не спить вона одна,
Хоч вже чекає десь на неї сон.
А в сні для Віки буде все,
І щось хороше і смішне,
І щось ласкаве, часом ніжне,
Можливо, навіть білосніжне.
Усмішка на лиці все освітить,
І як метелик швидко полетить,
Здійсняться мрії всі й відразу,
Чекать не будуть іншого вже разу.
А зараз вже настав час спати,
І оченята ніжно-ніжно закривати.
І посміхнувшись увійти в той сон,
Співати з мріями своїми в унісон.
