Я думала то був шанс…тішилась, мріяла, була у роздумах. Мало курила, більше читала, навчилася радіти, забула що таке розчарування.. почала усміхатися, виявилось що то не так вже й важко, трохи наївності, і менше жалкування
Та пора вже б і звикнути що дива не буває, принаймні зі мною. Забулася, геть вилетіло з голови, і я знову на землі
Старі стіни, стара музика, давно забруднена кімнати, двері і 5 година ранку. Я відчула що десь недолюбила, і трохи перестаралась а може й недостаралась, тепер це не має жодного значення, ситуація відбулась і на цьому закінчемо.
Стільки раз собі обіцяла, недовіряти людям і знову на тому згоріла. Була у полум’ї неспокою, вини себе само що забулась про свою карму, ненадійну і щораз підводячу. Мене то кидало в жар, то піднімало вгору, з емоціями справитись змогла, та даремно, тре було випустити їх на прогулянку. Під світлі ночі, тихий вітер який би їх пригрів, а потім відпустив додому.
Та було пізно, шанс втрачений. Я вже змирилася, ви б теж після стількох разів навчилися б бути спокійними. Просто осад десь там в середині, поблизу легень і серця залишається, накопичується купа сміття, а це трохи не приємно. Цього відчуття я ще не навчилася позбуватися. Отож ти сидиш, знову нормально куриш, вмовляючи себе що все нормально, а сміття і далі є… розумієте?
Ні? Ну і ладно, навіщо комусь чужі проблеми, справді..
Краще поговорити про мистецтво, але в ньому я не дуже розуміюся, не цікавилась ніколи..про музику? Можна спробувати, це вже ближче для мене…
Та коротше, нікому не потрібна вся ця дурня, нікого не цікавить мій стан, всім все одно.. так влаштований світ, так було прийнято з початку віків, всі звикли жити на цій хвилі.
Та і я пишу це все для себе, щоб не забути, інколи перечитати, згадати і знову собі пообіцяти бути розумнішою. Побачити себе зі сторони, проаналізувати ситуацію, усміхнутися..а через деякий час, знову написати подібну штуку.
ID:
423698
Рубрика: Проза
дата надходження: 09.05.2013 01:36:31
© дата внесення змiн: 09.05.2013 01:36:31
автор: Сірко Ibanez
Вкажіть причину вашої скарги
|