Не буде більше такої, як ти,
Не буде більше, я точно знаю.
І після того, як згоріли мости,
Я більш нікого не помічаю.
Ти не тримай на мене зла,
Бо, я хотів, щоб було краще,
А ти збагнути не змогла
Чому отак, роблю так нащо.
Я не доріс іще до тебе,
Занадто я несамостійний,
І я не той, хто тобі треба –
Потрібен зрілий, більш надійний.
Я знаю, ти злишся, лютуєш,
Хочеш, точно, щоб із землі я зник,
Та, сподіваюсь, ти почуєш,
Цей шепіт мій, що переростає в крик.