Радянський трамвай,
Вечірні вулиці,
Трав'яний чай,
Нічні безсонниці,
Які є неочікувані,
Але ти й не проти,
Трохи зачаровані,
Коли кохаєш ти,
Після нічки без сну,
Ти не знаєш що чекати,
Де ти в сні чи наяву?
І куди тобі крокувати?
А ти йди до весни,
Де квіти в росі,
Де крокують її воїни,
І думки твої в хосі,
У пошуках мрії,
І тепла з рівноденника,
Де потрібні дії,
Як у ізмарагдового чарівника,
Такі чарівні ,невблаганні,
Пройдуть дні ,
Такі нездоланні,
І ти не будеш в міському багні,
А будеш з природою,
В своїм Intermezzo,
Не йдучи за модою,
Не маючи меццо,
Співати пісні,
Що друкуються в душі,
В теплі часи чи холодні,
Не вдруковані в афіші,
Сни що ти бачив раніш,
Химерні все більш,
Як індійських спецій суміш,
Не потрапляючи на фальш,
Не торкаються пальці,
Холодних літерових клавіш,
Як обідок на кільці,
Не знаходячи довгоочікуваний фініш,
А ти йди до мети!
Крізь світло весни!
Крізь промінь комети!
Йди до своєї істини!
