Життя триває ,
І ніхто не збирається цього зупиняти,
Воно усе подолає,
Якщо не зупинешся ти,
Воно дає нам сподівання,
Коли нам це необхідно,
Падають вони за бажання,
Бо це неодмінно,
Те що підримає,
Як всесвіт підримує Землю,
Бо воно її має,
І не хоче втрачати ,немов любов'ю,
Пов'язане своїм ,
Вселенським коханням,
Нині твоїм ,моїм,
Нашим почуттям,
Яке не має питань,
Що дарує всесвіт,
Через наші гортані,
З серця до мозку ,переносить світ,
Що має свої таємниці,
Але не треба відкривати ті конверти,
Кинуть краще до темниці,
Чи давай просто спалемо на вогні ми,
Тут ще є мрії,
Ось ці ,янгольськи білі конверти,
Без погані і зброї,
Ми дивимось ті листівки,
Білі ,чи прозорі ,як лід
На початку весни на річці життя,
На них не написано жодних бід,
Не відпечатане сьогодення,
А те що,ми хочемо ,
І нам потрібно,
Те що бажаємо,
І нам необхідно,
І як сказала ,одна людина,
Найкраща в світі цьому,
Мрія має звичку,та
Неодмінно збувається на перекір усьому...
ID:
428172
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 29.05.2013 21:47:07
© дата внесення змiн: 29.05.2013 21:47:07
автор: Бєльський Денис
Вкажіть причину вашої скарги
|
