Поважний Смерть любив прогрес,
Хоч Смерть, у ногу йшов з життям,
недавно виник інтерес
комп’ютер вивчить до пуття.
Пішов в крамницю, сам не свій,
За ним зайшла у двір гроза -
Серед людей у вихідний,
Та на плечі лежить коса.
Він ніби лікар, повсякчас
Робота їсть приватний час.
Обрав модель, узяв ноутбук,
Але касир не взяв до рук –
Сказав: тут справа не в ціні,
Страховку виплатить мені.
Тож хай вельможна пані…
- ПАН. – Хай так,
бере ноутбука на дурняк.
- СПАСИБІ, - здивувався Смерть,
І впав у тіні круговерть.
А він три місяці зарплату
Ховав у нетрях скрині в хаті.
Ну що ж, внизу – не на землі,
Є вільний вхід до мережі.
Ввімкнув, клац-клац, відкрив вікно,
Вивчає що та як воно.
У прямокутника в полоні
Весь світ неначе на долоні.
Удруге здивувався Смерть,
Про всіх і так все знає вщерть,
Але ця штука знадобиться…
Немов в мережі заблудився:
Частіше бачать його в чаті,
Ніж з помираючим в палаті.
І він, хоч ходить на роботу,
Не так спішить, мовля, клопоти.
Радіє людство – медицина
Мов омолодження машина.
Насправді Смерть в комп’ютер втік
Підняв середній людям вік.
19.07.2013
P.S. Смерть - чоловічого роду й розмовляє великими літерами. Привіт Пратчетту :)