|
Два дні з тобою ночували,
Та щоб гулять ми не гуляли,
Весело проводили той час,
Вдвох залишать не можна нас.
Як ти прийти до мене мала,
Я крепко крепко дома спала,
Ти на домашній подзвонила,
Мене взяла і розбудила.
А далі я тебе чекала,
У віконце виглядала,
Ще ВК мабуть сиділа,
Загалом чуть не здуріла.
Ти прийшла і ми раділи,
Тебе до мене відпустили.
Ми ту вонючу хну взяли,
Тебе красити почали.
Як покрасили я лягла,
Поспать мені ти не дала.
Та краска в голову попала
І ти дурною трохи стала.
Ми посміялись, подуріли,
Голову твою змивать рішили.
Як змили рижою ти стала,
Ох я довго тоді ржала.
І ми вдягатись почали,
Бо йти гуляти мали ми.
Та поки вділись темно стало,
Це нас ніколи не лякало.
Якраз до нас зайшла Оленка,
Усі ми вділися гарненько.
Ми всі в коротких платтях були,
Про красоту ми не забули.
І на підборах всі пішли,
Та трохи важко було йти,
Коли ми в Колізей зайшли,
Для себе місце враз знайшли.
Сиділи дружньо, сок пили,
До нас знайомі підійшли,
А далі танцювать пішли,
Та важко стало й сіли ми.
Тоді з тобою ми пішли
Додому, перевдягнутися зайшли.
Ми зручнесеньке вдягнули,
Від радості в словах тонули.
Коли прийшли Лєнок пішла,
До нас ще банда підійшла.
До однокласника пішли на хату,
Запам’ятали ми цю дату!
До ранечку ми там сиділи
І до Романа подзвонили.
Він додому нас провів,
Під під’їзд аж нас довів.
Коли прийшли був 5-ий час,
А дома Філя ждав на нас.
Котейку свого накормили,
Але не помню чи ми їли.
Сходили в душ, ВК зайшли,
А далі спати ми пішли.
Спочатку в залі ми лягли,
Та все ж в моїй кімнаті спали ми.
Та спали декілька годин,
Бо тато твій нас розбудив.
Додому йти тоді ти мала,
На дачу мама тебе забрала.
А я сиділа щось писала,
Наташа есемеску написала.
Я щось подумала й рішила,
І дома дарма не сиділа.
Ми в маршрутку дружно сіли,
На Біле швидко полетіли.
Ми там купались, загоряли,
І дарма час ми не втрачали.
Але раптом дощ почався,
Хвилин 40 не кінчався.
Ми під чердаком стояли,
На погоду там чекали.
Тут бажання враз збулося,
Розпогодження вже почалося.
Ми ще трішки посиділи
Й на маршрутку повалили.
Тут і ти вдруг подзвонила,
«Я вже їду»,- говорила.
На «Соборі» ти стояла,
І на мене там чекала.
Наталі ми провели,
Та й додомоньки пішли.
Тама швидко перевділись,
В тебе добре ми наїлись.
Все до мене занесли,
Ми зібрались і пішли.
Як пішли, то не вертались,
Скучно було, не сміялись.
З парку кОли виходили,
Своїх друзів там зустріли.
З ними в Колізей пішли,
До нас ще там підійшли.
Ми сиділи, не скучали,
Добре ми там отдихали.
Як Сережа підійшов,
Він не просто так прийшов.
Колізей, коли закрили,
Він нас з друзями зустріли.
З ними ми гулять пішли,
Добре час той провели.
Як додому йти ми мали,
Вони до Жекі нас забрали.
Голубці вони там їли,
Ми в кімнаточці сиділи.
Стільки іграшок там бУло
Щастя те нас не минуло.
Фоткі хлопців подивились,
З ними трохи подружились.
Повели додому нас,
Бо настав вже спати час.
З ними гарно розпрощались,
Ми їм мило посміхались,
Бо вони нам сподобались.
Як прийшли додому ми,
Як глянули на ті часи,
Це було пізніш ніж вчора,
В нас веселою була дорога.
Спати в шість годин лягали
І до трьох годин ми спали.
Як проснулись був вже день,
Включили декілька пісень.
Пішли на кухню їсти взяти,
Бо не могли більше чекати.
Коли ми їли, говорили,
Й подумали, що геть здуріли.
Стільки ще ми не гуляли,
І ще не раз не жалкували.
Все було, усе що треба,
Навіть зорянеє небо.
Два дні з тобою ночували,
Вже один одного дістали.
Та час на славу в нас пройшов,
Він стільки вражень нам знайшов.
Та ще не раз ми все згадаєм,
І повторити забажаєм.
Та обов’язково цього літа,
Ми побуваємо край світа.
Ну тобто, ще усе повторим,
Про це вже потім поговорим.
Я вже закінчую писати,
Бо ти не зможеш дочитати.
P.S для Настюша Смолянська♥
ID:
438820
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.07.2013 13:42:18
© дата внесення змiн: 22.07.2013 13:42:18
автор: Anna_Avdeeva
Вкажіть причину вашої скарги
|