А там іще конвалії цвітуть.
Іще цвітуть конвалії останні.
Іще співає ввечері цвіркун.
Іще співає.
Скоро вже не стане.
Там - це вже там.
За гранню,
На межі,
де стежка перетворюється в поле.
Ми вже чужі.
І ми ще не чужі,
Хоч вже луною стаємо поволі.
Вже біля серця ніби й не пече,
Лиш так - листком одчахнутим літає.
Нічний Дніпро тече собі й тече
І омиває душу, омиває…
А там іще конвалії цвітуть.
Там соловейко ще ридає вранці.
Там ти – в червоно - чорній вишиванці.
Там на траві - роси холодна ртуть.
А там іще конвалії цвітуть…
Росі не потрібна "холодна ртуть".
