Ти казав, що все буде по-чесному,
Що я знову гулятиму веснами.
А насправді в житті лише осені
І по лезах знов хóджу я босою.
Ти казав, що за рік минéться,
Що кохання більш не озветься.
А насправді душа покалічена
І ваш час ні краплі не лічить вже.
Ти казав, не ридай, моя милая,
Без тебе не пíду в могилу я.
А сьогодні проходжу я з квітами
Помíж кам'яними плитами.
Та про мертвих не кажуть погано,
Лиш кривавлять од твого обману
Рани.
31/07