Час запитань.
Питай мене, що хочеш.
Питай мене. Даремно ти замовк.
У тебе стали ще чорніші очі,
Ще тонші пальці, сплетені в замок.
Сьогодні ти - із нікелю і хрому -
Чіткий - пером і тушшю - силует.
Ти - злий і владний.
Ти , як чорний промінь,
Як вигострений ворогом стилет.
Це, може, ще нічого й не віщують
І тиша ця, і ця коротка ніч.
Ти любиш правду?
Ти її почуєш.
Довіри прагнеш?
А чому б і ні?
Час запитань.
Питай.
Мені не страшно.
І ти не бійся. Я тебе не з’їм.
Моє життя, сьогоднішнє й вчорашнє,
Було моїм.
І лишиться моїм.
Моє життя з тобою чи без тебе
Завжди моє, яка б не вийшла гра.
Питай-питай…
Тобі навіщось треба.
Я теж спитаю… як прийде пора…