Ти дивний..
Ти настільки дивний.
Прогнивші всі твої слова.
Пробач, але чомусь не дивно...
Що ти один,
Що я одна.
Забуті речі всі минули.
Забута біль уже пройшла.
І я сиджу у тьмі беззвучній.
Пишу свої сумні слова.
Всі кажуть що змінився погляд.
Всі кажуть я уже не та.
І ллється дощ, римує слово...
А грім гримить, підводить такт.
Слава Ф.
